Меню сайту

Зі спогадів Кравченко Віри Давидівни, 1926 р. Н, мешканки Каланчака

 

„Пам’ятаю, як восени 1941 року німці прийшли в Каланчак. На місці теперішнього ДЮЦ раніше булла церква. Коли німці прийшли в село, то нашу церкву перетворили на свій склад. На місці Каланчацької ЗОШ №2 розташовувалася німецька частина.

         Під час бомбардування німецькими літаками, пам'ятаю, як ми ховалися у підвалах.

         Німці виганяли нас на вул. Сімферопольську розчищати дорогу на Перекоп. Працювали тяжко і малі, і старі.

         Пам'ятаю, як на території сьогоднішнього ПМК- 159, знаходилася лікарня. Коли прийшли німці, то перетворили лікарню на конюшню. З болем згадую, як німці запалили конюшню і спалили коней живцем.

         Німці тут були різні: були жорстокі, були і добрі. Одні німці приходили до нас за молоком, а нам давали мило та марки. Інші нахабно забирали молоко, нишпорячи скрізь, навіть по підвалах. Молоко забирали для своїх ранених.

         Пам’ятаю, як на початку 1944 року народ здійснив суд над німецькими поліцаями. Один був із Новокиївки, а інший –  з  Каланчака (Якушенко, який проживав на вул. Сімферопольській). На місці теперішнього Будинку культури знаходився сільбуд. Там був здійснений суд над поліцаями. А повішані вони були на території теперішнього ДЮЦ.”

Вхід на сайт

Новини школи

Серпнева конференція

26 серпня 2016 року наша школа приймала гостей зі шкіл селища та району. Переглянути фото можна за посиланням: 


Літо 2016

Закінчився навчальний рік, проте робота школи продовжується.


Безпека дорожнього руху


Перше вересня

День Знань. Навіть погода раділа початку навчального року!


Закінчились осінні канікули...

Чому так швидко пролітає тиждень? Наче і відпочити не встигли?! А уявіть, якби і цього тижня не було? Чи стало б нам важче?


Погода в Каланчаку
Мини - чат

200
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz