Меню сайту

Зі спогадів Бурі Клавдії Сергіївни, дівоче прізвище Тупиця, 1937 р. н. :

 

„Коли почалася війна, нас у мами було шестеро. Сестру Віру забрали в Германію, а Євдокія пішла добровольцем на фронт. Жили ми на самому краю Каланчака, на нинішній вулиці Шмідта.

         Пам’ятаю, як одного дня мама пішла працювати в поле, а до нас на подвір’я заїхав німецький тягач.

         Німецькі солдати складали снаряди в канави. Разом з ними був перекладач, радянський полонений. Він пригощав нас цукерками, але мама забороняла їх брати.

         Німці принесли від тітки Рузі кабанчика і петушка, і сказали мамі наварити їм поїсти.

         На краю села були «могилки», одного дня із – за цих могилок з'явились радянські танки. Німці кричали: « Рус! Рус!», а відступаючи почали підривати снаряди і запалили млина. А в млині ховався від німців дід, його вдалося врятувати. Кругом все горіло і стояв неймовірний гуркіт від розривів снарядів.

         Коли все стихло, ми знайшли пораненного німця, він помер і ми, діти, викопали яму і поховали його біля річки.

         А ще пам'ятаю, як з Новокиївки через Каланчак, після відходу німців йшли обози румин, але куди і що то були за обози я не знаю.”

Вхід на сайт

Новини школи

Серпнева конференція

26 серпня 2016 року наша школа приймала гостей зі шкіл селища та району. Переглянути фото можна за посиланням: 


Літо 2016

Закінчився навчальний рік, проте робота школи продовжується.


Безпека дорожнього руху


Перше вересня

День Знань. Навіть погода раділа початку навчального року!


Закінчились осінні канікули...

Чому так швидко пролітає тиждень? Наче і відпочити не встигли?! А уявіть, якби і цього тижня не було? Чи стало б нам важче?


Погода в Каланчаку
Мини - чат

200
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz