Меню сайту
Народ, осяяний пам'яттю, - нездоланний

У нескінченному плині історії тільки час відокремлює головне від другорядного, дріб'язкового, загальнолюдське від особистого. Для учасників і сучасників другої світової, складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна, головним стало все – страх смерті, благородний гнів, лихоліття тяжких випробувань і безмежна радість перемоги.

Для українського народу війна розпочалася значно раніше Великої Вітчизняної – ще з вересня 1939 року. Двічі прокотилася вона вогненним смерчем Україною. Спопеляючою блискавицею пронизала серця і душі, опалила кожну сім'ю та оселю, кожне життя, її гірка правда ніколи не полишить нас. Саме тому війна й досі не закінчилася для багатьох. Для фронтовиків вона – у спогадах, ранах і нагородах, які дотепер знаходять своїх героїв. Для вдів, матерів і дітей, усіх тих, хто не дочекався рідних з далеких фронтів, вона – у скорботі й надії дізнатися про місце їх загибелі, поховання.

Для всіх нас війна – вічно у незгасній пам'яті. Адже пам'ять – частина духовного життя народу, його найсвятіша істина. Той, хто пам'ятає, завжди сильніший, бо озброєний досвідом минулого. Досвідом боротьби і подолання труднощів, самозречення і відданості, мужності і непокори. Книга Пам'яті України – реквієм безсмертному подвигу земляків.

Понад 40 місяців – з червня 1941-го по жовтень 1944-го – палахкотіла на українській землі Велика Вітчизняна війна. Лилася кров, плюндрувалися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, комуністи і безпартійні, атеїсти і віруючі, люди різних поколінь, національностей, професій. На захист рідної землі стали всі, навіть діти «ворогів народу», молодь, якій судилося дивом вижити в голодному 1933-му, в'язні сталінських таборів.

Події другої світової війни не перестають вражати силою народного духу, величчю подвигу мільйонів, що піднялися на захист Батьківщини, своїх осель і родин. Про це створено тисячі книг, кінофільмів, картин, симфоній, пісень. Однак тема героїзму в роки війни нескінченна, бо має вічне джерело, витоки якого – у народній пам'яті, що закарбувала імена тих, хто поліг в ім'я Перемоги. Ця пам'ять незгасна – вона у наших серцях. Ми назавжди запам'ятаємо часові і просторові рамки епопеї визволення України: від 18 грудня 1942 року до 28 жовтня 1944-го; від села Півнівка Міловського району на Луганщині до Закарпаття.

Чорними круками долітали до знедолених українських сімей вісники смерті - «похоронки». Саме з цих скорботних повідомлень започатковувалася «Книга Пам'яті України» – унікальне науково-документальне, історико-меморіальне і краєзнавче дослідження про наших співвітчизників, які життя своє віддали в ім'я перемоги над фашизмом.

Сьогодення засвідчило, що за своїм характером історико-меморіальний серіал «Книга Пам'яті України», який видається у відповідності з Указом Президента України (від 04. 05. 92 р. № 292) та постановами Уряду України (від 31.07.89 р. № 201, від 11.09.91 р. № 273, від 16.09.92 р. № 537 та від 03.04.96 р. № 405), став справою всенародною. Громадськість сприймає це видання, підготовка і випуск якого триває вже чотирнадцять років, не лише як довгоочікувану данину пам'яті полеглим, але й як предметний вияв піклування держави про глибоке осмислення і об'єктивне вивчення історії українського народу.

Перед редакційними колегіями, авторськими колективами, вченими, пошуковцями і видавцями серіалу «Книга Пам'яті України» стояло складне завдання: відтворити скорботний мартиролог воєнних втрат, тобто закласти одну з підвалин подальшого вивчення й осмислення великої людської трагедії, якою була для нашого народу війна. Девізом цієї безприкладної епопеї стали слова Президента України Л.Д. Кучми: «Про кожну краплю крові, кожну сльозу, які пролиті нашим народом, мають знати нинішні й майбутні покоління. Світла пам'ять про тих, хто поліг на фронтах, загинув від фашистських тортур, повинна стати духовною підмогою для нас на шляху утвердження держави, суспільної консолідації, примирити живих і мертвих незалежно від національності, політичних і релігійних поглядів та переконань. Адже у нас один спільний дім – Україна».

Десять років тисячі пошуковців-ентузіастів, науковців, краєзнавців, працівників архівів, військкоматів, журналістів і видавців докладали зусиль для успішного здійснення благородної акції – створення картотеки обліково-архівних даних майже на 5 мільйонів наших земляків, полеглих на фронтах другої світової війни. До цієї благородної і водночас відповідальної справи залучили багатотисячний загін юних слідопитів з числа школярів, учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вузів. Долучилося до пошуків й доросле населення – майже 550 тисяч громадян України. Без перебільшення можна сказати, що ця робота дала винятковий результат: вдалося з'ясувати справжні масштаби втрат Українського народу у другій світовій і Великій Вітчизняній війнах.

Прізвища полеглих склали майже 250 томів видань «Книги Пам'яті України» Автономної Республіки Крим, усіх областей, міст Києва і Севастополя. 225 з них вийшло, а інші перебувають на стадії редакційно-видавничої підготовки та поліграфічного виробництва.
Випускаючи історико-меморіальний серіал «Книга Пам'яті України», Головна редакційна колегія здійснює від імені відродженої держави публічну акцію поіменного вшанування воїнів, які загинули у боях за Батьківщину в 1941-1945 роках; доводить до відома української і світової спільноти об'єктивні дані про військові втрати України у минулій війні.

Видань, подібних до цього серіалу, ще не мала Україна. Як не мав український народ упродовж століть своєї держави, не мав права не тільки на майбуття, а навіть – на пам'ять про минуле. Історія власне і є, в суті своїй, суспільним віддзеркаленням родоводу нації, вікопомних подій, подвижництва і зради, вічного двобою добра і зла. Кожне покоління у своєму історичному поступі залишало нащадкам не лише отчу землю, а й генетичну пам'ять, як запоруку незнищенності народу.

Піднявши над рідною землею прапор державності, ми не маємо права забувати, що історія України – не лише хроніка творення держави і боротьби за її існування, а й мільйонноіменний некрополь, де спочивають вічним сном сини і доньки нашого народу, які заради Батьківщини віддали найдорожче – своє життя. Кожна книга з меморіального серіалу засвідчує це документально. Невипадково в багатьох оселях солдатські вдови, рідні загиблих ставлять Книгу Пам'яті з дорогими для них іменами поруч з іконами.

Створення і випуск історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України» і доповнення його «Книгою Скорботи України» – державна акція непересічного гуманістичного, наукового та практичного значення. Однією з її головних суспільних місій є примирення, консолідація українського народу в ім'я майбутнього. Саме з незгасною вірою в необхідність такого видання працюють Головна редакційна колегія і Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України», обласні та регіональні відділення агентства.

Подвиги, здійснені нашими воїнами, зробили їх героями, а всенародна пам'ять -безсмертними. Біографії, фронтові долі полеглих у боях щільно спресовані в «Книзі Пам'яті України» у кілька коротких рядків. Але за кожним з них – людське життя, нерідко яскраве і талановите, безжалісно обірване у розквіті сил. Нехай же воїни назавжди залишаються для нас молодими. Чистими душею, сильними духом, красивими у вчинках.

Народ, осяяний історичною пам'яттю, – нездоланний. Ми мусимо знати і не забувати ціну війни і перемоги.

Святу справу зробить той, хто, як священне писання, принесе «Книгу Пам'яті України» в свій дім, перечитає, знайде прізвища близьких і буде зберігати її вічно. Бо в ній – безодня болю за тисячі і тисячі полеглих у лиху годину, вона дає змогу зберегти зв'язок поколінь, знайти своє коріння та пом'янути поіменно всіх, хто віддав життя в смертельному двобої з окупантами. Вона допоможе нам бути Людьми і зберігати історичну пам'ять.

Видання історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України» значною мірою усувають наявні в історії Великої Вітчизняної і другої світової воєн так звані «білі плями». А їх до останнього часу було чимало. Однією з найгостріших досі залишалася проблема щодо реальної чисельності втрат Українського народу за роки війни. І навіть тепер ми не можемо з повною відповідальністю сказати, що знаємо точно кількість загиблих. Але зроблено багато, і це оптимістично налаштовує на подальші пошуки. Кожному безіменному полеглому слід повернути ім'я.

Дорогий читачу! Ознайомся з цими томами невгамовного болю, покажи його дітям своїм та внукам, друзям по духу і братам, усім, кому дорога честь і слава України. Нехай осягнуть його і пізнають, якою дорогою ціною здобуто наше право на волю і незалежність. Нехай вічно бережуть пам'ять про тих, хто здобув це право, віддавши своє життя за землю нашу багатостраждальну!

Вхід на сайт

Новини школи

Серпнева конференція

26 серпня 2016 року наша школа приймала гостей зі шкіл селища та району. Переглянути фото можна за посиланням: 


Літо 2016

Закінчився навчальний рік, проте робота школи продовжується.


Безпека дорожнього руху


Перше вересня

День Знань. Навіть погода раділа початку навчального року!


Закінчились осінні канікули...

Чому так швидко пролітає тиждень? Наче і відпочити не встигли?! А уявіть, якби і цього тижня не було? Чи стало б нам важче?


Погода в Каланчаку
Мини - чат

200
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz