Меню сайту

Учасник Бойових Дій

 

 

Війна-страшне видовищеІЯкі були тяжкі часи. І тільки щасливці вижили. Одним з цих людей є Коваль Роман Дмитрович. Народився в Австрії у 1943 році,а/д Глак ст.Вайт. Дитячі роки його видалися тяжкими. Він дуже смутно пам'ятає батька-Коваля Дмитра Васильовича та маму-Коваль Марію Сергіївну. Його батьки зустрілися в концтаборі, саме там народився наш герой. До війни його батько жив на Закарпатті,а мама на Хмельниччині. Та сталося лихо,яке перевернуло все їхнє життя-війна. При закінченні війни Романа Дмитровича та його батьків відправили на Тернопільщину. Там він прожив 9 років. Та потім,коли на Херсонщині потрібно було відроджувати сільське господарство,а людей катастрофічно не достачало сім'ю Романа Дмитровича відправили до нашого містечка Каланчак. Дуже тяжко згадувати важкі воєнні роки.

"- Пам'ятаю ,що говорив по німецькі,після мого народження нашу сім'ю пересилили до німецького селища на ст.Вайт . Мама дуже важко працювала на німецьких хазяїв,чим заробляла їжу для нас. По розповідям мами мене хотіла відібрати німецька жінка,яка не могла мати своїх дітей та мама не відала мене,хоча було дуже важко вижити в чужій країні серед чужих людей. Одягу практично не було носили "ганчір'я", які викидали німці. При народженні мені видали німецькі документи,та в Україні вони були не дійсні тому їх обміняли на українські. Після перемоги 9 травня 1945 року нас звільнили та в Україні ми опинилися в жовтні 1945 року. Всі спогади,фотографії відібрали міліціанти на Тернопільщині. Мій батько помер в зв'язку з тяжкою долею міг прожити до 1969 року,а мама завжди була сильніша і пішла з життя в 1983 році. І на моєму здоров'ї відзначилися такі умови життя-постійно дуже важко хворів. Ці спогади для мене хвилюючі та болючі."

Вхід на сайт

Новини школи

Серпнева конференція

26 серпня 2016 року наша школа приймала гостей зі шкіл селища та району. Переглянути фото можна за посиланням: 


Літо 2016

Закінчився навчальний рік, проте робота школи продовжується.


Безпека дорожнього руху


Перше вересня

День Знань. Навіть погода раділа початку навчального року!


Закінчились осінні канікули...

Чому так швидко пролітає тиждень? Наче і відпочити не встигли?! А уявіть, якби і цього тижня не було? Чи стало б нам важче?


Погода в Каланчаку
Мини - чат

200
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz