Меню сайту

Із спогадів моєї бабусі

Таран (Пшенишної) Любові Василівни

1937 року народження( записала Трубач Оксана, уч.9-б класу)

 

Моя бабуся в роки війни мешкала по вулиці Садовій, біля річки.

Через малолітній вік мало, що пам’ятає, але окремі події запам’яталися на все життя.

На початку війни першими прийшли румуни. Це були дуже злі люди, яких неможливо розжалобити ні проханнями, ні дитячими слізьми. Дуже хотілося їй в дитинстві молока від «рябої корови», але вони не погодилися, навіть в обмін на звичайне молоко.

А ще в центрі біля церкви (поряд з ДЮЦ) була виселиця, де вішали людей, що б інші боялися.

У церкві був продуктовий склад, тому коли німці відступали, вони церкву підірвали і там ще довго «стріляли» консервні банки.

У роки війни люди по можливості допомагали полоненим червоноармійцям. Був випадок коли через таку допомогу довгий час доводилося переховуватися не тільки тим хто допомагав, але й тим хто не повідомляв. Староста  попереджав коли необхідно було сховати дорослих синів та дочок від відправки до Німеччини.

У моєї бабусі був старший брат, якого всю війну ховали від Німеччини, а після визволення району, восени 1944 року йому виповнилося 18 років і він пішов визволяти від фашистів інші території, але в березні 1945 року в Польщі його убили бандерівці. 

Вхід на сайт

Новини школи

Серпнева конференція

26 серпня 2016 року наша школа приймала гостей зі шкіл селища та району. Переглянути фото можна за посиланням: 


Літо 2016

Закінчився навчальний рік, проте робота школи продовжується.


Безпека дорожнього руху


Перше вересня

День Знань. Навіть погода раділа початку навчального року!


Закінчились осінні канікули...

Чому так швидко пролітає тиждень? Наче і відпочити не встигли?! А уявіть, якби і цього тижня не було? Чи стало б нам важче?


Погода в Каланчаку
Мини - чат

200
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz